
Кожна вакцина має свій спосіб введення. Їх колють внутрішньом'язово в плече чи стегно, підшкірно – в шар жиру під шкірою, внутрішньошкірно — безпосередньо в шар шкіри, крапають у рот.
Спосіб введення вакцин залежить від їхнього складу та призначення.
Живі вірусні вакцини можна вводити як підшкірно, так і внутрішньом'язово. Це обумовлено тим, що імунна система людини здатна розпізнати живі частки вірусу навіть у разі неглибокого введення у шкіру. До живих вакцин належать
щеплення проти кору, епідемічного паротиту, краснухи.
Неживі вакцини та анатоксини вводять лише внутрішньом’язово. Вони містять вбитий вірус, тому їх потрібно вводити глибоко, щоб імунна система розпізнала його і сформувала імунну відповідь. Якщо неживу вакцину ввести підшкірно у жировий шар, то організм просто не відреагує на неї, а таке щеплення вважатиметься недійсним.
До неживих вакцин належать вакцини проти дифтерії, правця, кашлюка, Хіб-інфекції, гепатиту B, інактивована вакцина проти поліомієліту.
Детальніше...